Архітектурні та об'ємно-планувальні рішення

Запроектована будівля лікувально-реабілітаційного комплексу (корпус №2) складається із трьох частин різної висоти та форми, об'єднаних єдиним підвалом. Окремі частини (блоки), починаючи від вулиці, пронумеровані, відповідно, Блок 1, Блок 2, Блок 3. У запроектованій будівлі передбачена можливість влаштування сполучних переходів у клініко-поліклінічний корпус та Перинатальний центр. Передбачається розміщення вертолітного майданчика на даху будівлі для екстреної доставки трансплантантів та можливості забезпечення аварійно-рятувальних заходів у разі пожежі. При цьому вертолітний майданчик розробляється окремим проектом і проектна документація на ньому даним проектом не розглядалася. Підвал корпусу №2 призначений для горизонтального технологічного зв'язку трьох блоків. Через підвал передбачається завантаження будівлі та видалення сміття за ізольованими коридорами. У підвалі також передбачено розміщення роздягальні медичного персоналу та технічних приміщень. Блок 1 - найвища частина будівлі - 20 пов., в якій запроектовано: вестибюль з приймальними боксами – 1 пов.; палатні відділення на 300 ліжок – 2 -10 пов.; відділення реанімації – 11-12 пов.; операційний блок – 14-16 пов.; відділення функціональної діагностики – 18 пов.; адміністрація – 19 пов.; навчально-наукові приміщення – 20 пов.; технічні поверхи – 13 та 17 пов. Над покрівлею будівлі передбачена можливість розміщення вертолітного майданчика з верхньою відміткою +83,00 метра. Блок 2 запроектований з ізольованим входом, 3-поверховим, з багатофункціональним залом (на 3 поверсі) з амфітеатром і балконом, що трансформується. На 1 поверсі передбачено розміщення вхідного вестибюлю, кафе для персоналу на 100 місць, приміщення електрощитової; на другому поверсі – фойє з буфетом на 50 п/місць та підсобних приміщень; на 3-му поверсі - багатофункціонального залу на 600 місць (з телескопічною трибуною - амфітеатром) для проведення зборів та конференцій, технічних та підсобних приміщень. На верхньому рівні амфітеатру багатофункціональної зали (на відм.+12) передбачені технічні та підсобні приміщення та виходи із зали. На рівні балкона (на відм.+900) запроектовано технічні та підсобні приміщення. На відм. +15.900. 18 передбачено балкон з місцями для глядачів. На 900 поверсі запроектована одноповерхова частина блоку 1, що зв'язує вхідний вестибюль блоку 2 з вестибюлем блоку 2. Блок 3 – триповерховий кубічний об'єм із ізольованим входом. На першому поверсі блоку запроектовано банк пуповинної крові та кріосховища, на другому поверсі – магнітно-резонансний та комп'ютерний томографи, на третьому поверсі – рентген. У зовнішній обробці фасадів будівлі лікувально-реабілітаційного комплексу (корпус №2) проектом передбачено: Фасади блоку 1 запроектовані з використанням поєднання полірованого граніту та скління (перші два поверхи); керамограніту та скляних екранів на балконах з 3 по 12 пов.; декоративних ламелей у зонах техповерхів (13 та 17 ет); елементного заскленого фасаду з 14 до 20 пов.; світлого керамограніту у зоні виходу на покрівлю. Фасади 2 блоку запроектовані з використанням поєднання полірованого граніту в зоні цоколя; скління та декоративних ламелей у зоні 1 пов. вапняку (коробка багатофункціонального залу); Фасади блоку 3 запроектовані з використанням поєднання чорного полірованого граніту та скління. На блоці 1 передбачається плоска інверсійна покрівля, що експлуатується, на блоці 2 - плоска покрівля - мембрана з посипанням і інверсійна зелена покрівля на одноповерховій частині, на блоці 3 - плоска покрівля - мембрана з посипанням. Для організації вертикальних зв'язків передбачається використання ліфтів та підйомників, запроектованих у кожному з блоків. У 1 блоці передбачено п'ять пасажирських ліфтів (Л1-4 та Л-14) вантажопідйомністю від 630 до 1025 кг, два з них (Л1-2) використовуються для транспортування пожежних підрозділів; п'ять лікарняних ліфтів (Л5-7 та Л12-13) вантажопідйомністю від 1600 до 2500 кг, два з яких (Л12-13) курсують лише у зоні реанімації та оперблока; чотири технологічні ліфти (Л8-11) вантажопідйомністю 630 кг. У 2 блоці передбачені два пасажирські ліфти (Л16-17) вантажопідйомністю 1600 кг і два технологічні підйомники (П1 і 2) вантажопідйомністю 100 кг. Для перевантаження з рівня землі до позначки підвалу використовуються три ножичні підйомники. У 3 блоці передбачено один лікарняний ліфт Л15 вантажопідйомністю 1275 кг. Для блоків № 2 передбачені евакуаційні сходові клітини ЛК 6, 7, 8, 9 типу Л 1 та відкриті сходи ЛК 10 та ЛК11. ля блоку № 3 передбачено евакуаційні сходові клітини ЛК 12, 13, 15 типу Л 1. Планування будівлі та благоустрій ділянки запроектовано з урахуванням забезпечення доступу маломобільних груп населення, а саме: при влаштуванні з'їздів з тротуару біля будівлі передбачено ухил 10% при висоті підйому 100 мм. Покриття пандусів - із матеріалів, що не допускають ковзання при намоканні. Кожен блок будівлі передбачені входи, пристосовані для маломобільних груп населення (пандуси). Поверхні покриттів пішохідних колій та підлог приміщень у будівлі запроектовані такими, що не допускають ковзання. Ухили маршів зовнішніх пандусів – 8%. Ширина сходових кліток для евакуації МГН – 1350 мм. Усі доступні для інвалідів місця загального користування обладнані відповідними знаками та символами. Прозорі огорожі та двері запроектовані з ударостійкого скла з протиударною смугою. У замкнутих просторах (кабіна ліфта, туалету тощо) передбачається двосторонній зв'язок із черговим та аварійне освітлення. Система оповіщення під час пожежі передбачає звукову та візуальну сигналізацію. Вздовж обох сторін сходів та пандусів із перепадом понад 0,45 м запроектовані огорожі з поручнями для МГН. Ширина дверних прорізів до приміщень, призначених для використання МГН, не менше 0,9 м. Вхідні вестибюлі та поверхи блоку палатних відділень обладнані санвузлами для маломобільних груп населення. Усі пасажирські ліфти у проекті пристосовані для переміщення маломобільних груп населення.

Конструктивні та об'ємно-планувальні рішення

Корпус № 2 запроектований у монолітних залізобетонних конструкціях у різних конструктивних схемах та складається з трьох блоків, розділених осадовими швами. Основні несучі конструкції корпусу розроблені з урахуванням вимог вогнестійкості відповідно до СТО 36554501-006-2006 та відповідно до розрахунків на прогресуючу руйнацію за СП 52-103-2007. Рівень відповідальності будівлі – І. Блок №1: Конструктивна схема – колонно-стінова. Блок овальної форми з розташуванням у центральній частині ядра жорсткості зі стін сходово-ліфтового вузла та радіальним розташуванням колон. Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою вертикальних конструкцій з жорсткими дисками перекриттів. Колони – перетином 800 х 800 мм; 600 х 800 мм; діаметром 600 мм, залежно від поверхового розташування і передається на них навантаження. Товщина стін 200 мм. Перекриття змішаного типу: балкові та безбалочні. Балки перекриттів передбачені у місцях розташування комунікаційних отворів, у місцях зосереджених навантажень на перекриття та за зовнішнім контуром будівлі. Товщина плит: 250 мм – над підвалом, 13; 17 поверхами, у покритті; 200 мм – решта поверхів. Балки по зовнішньому контуру блоку перетином 800 х 800 мм (над першим поверхом); 600 х 500 (h) – решта поверхів. У покритті блоку передбачена можливість розміщення вертолітного майданчика, навантаження якого передається на стіни сходово-ліфтового вузла. Матеріал надземних конструкцій – бетон класу В30; В60; F100, арматура класу А500С. Розрахунок несучих конструкцій блоку виконано за допомогою двох сертифікованих програмних комплексів SCAD та MicroFe. Порівняльний аналіз розрахунків показав достатню збіжність одержаних результатів. Вітрові навантаження визначені з урахуванням аеродинамічних коефіцієнтів, прийнятих на підставі експериментальних досліджень аеродинамічних характеристик макету будівлі в аеродинамічній трубі. Горизонтальне переміщення верху блоку – 8,5 см, прискорення коливань конструкцій будівлі, що виникають при пульсації швидкісного тиску вітру – 0,076 м2/сек, що не перевищує гранично допустимих значень. Коефіцієнт запасу стійкості системи більше двох. Блок №2: Блок складається з трьох обсягів з двома деформаційними швами: центральна кругла частина і два одноповерхові переходи в сусідні блоки №1 та №3. Несучі конструкції переходів - колони діаметром 600 мм та перетином 600 х 300 мм. Перекриття: над підвалом – безбалкова плита завтовшки 300 мм; над першим поверхом – плита товщиною 250 мм за перехресними балками перетином 600 х 700 (h) мм; 600 х 1200(h) мм. Конструктивна схема круглої частини будівлі – колонно – стінова з радіальним розташуванням колон та внутрішніх стін – діафрагм жорсткості. Колони перетином 600 х 300 мм; стіни завтовшки 200 мм. Перекриття: над підвалом – безбалкова плита завтовшки 300 мм; решта рівні – плити товщиною 200 мм за радіальними та круговими балками перетином 600 х 800 (h) мм. Покриття центральної частини – профільований настил на сталевих фермах. Головна діаметральна ферма прольотом 27,240 м шарнірно спирається на кругову стіну блоку. До центральної стійки ферми під кутом 30° симетрично і послідовно на міцних болтах закріплюються радіальні напівферми прольотом 13,620 м, створюючи просторову конструкцію. Розрахунок покриття виконаний на програмному комплексі SCAD версія 11.1 з урахуванням спільної просторової роботи всіх елементів ферм, зв'язків та розкріплень. Блок №3: Конструктивна схема – трипрогоновий безбалочний каркас (6,45+6,0+6,45) з діафрагмами жорсткості – стінами товщиною 200 мм. Колони – перетином 500 х 500 мм. Плити перекриттів завтовшки 250 мм. Матеріал надземних конструкцій блоків № 2 та № 3 – бетон класу В25; F100, арматура класу А500С. Зовнішні стіни всіх блоків: ненесучі – армована цегляна кладка товщиною 120 мм із сталевим фахверком та з опорою на перекриття, що несуть – з монолітного залізобетону. Утеплювач – мінераловатні плити завтовшки 200 мм. Облицювання зовнішніх стін – навісні фасадні системи. Характеристики міцності елементів фасадних систем, їх з'єднань і кріплення до конструкцій будівлі, що несуть, розраховані на вітрові навантаження з підвищеними значеннями аеродинамічних коефіцієнтів. Фундаменти всіх блоків - монолітні залізобетонні плитно-балкові ростверки на основі. Товщина плит ростверків: блоки №1; № 2 – 300 мм; блок №3 – 250 мм. Висота балок: блок №1 – 1200 мм; блоки №2; №3 – 850 мм. Зовнішні стіни підвалу – товщиною 300 мм. Матеріал ростверків та стін – бетон класу В25; W12; F150. Палі - буронабивні діаметром 450 мм, виконуються під захистом обсадної труби з наконечником, що втрачається, за технологією «Fundex». Довжина паль від низу ростверку: блок № 1 - 17,7 м (абсолютна позначка мінус 6,50); блок №2 – 14,5 м (мінус 3,00); блок №3 – 7,5 м (плюс 4,00). В основі паль супіски пилуваті тверді та напівтверді, піски пилуваті. Розташування паль: кущове - під колонами і стрічкове - під стінами будівлі. Закладення паль у ростверки - жорстка. Несуча здатність паль (Fd) за результатами випробувань паль статичним навантаженням: блок № 1 - 202 тс (розрахункове навантаження на палю - 170 тс); блок № 2 - 136 тс (90 тс); блок № 3 - 97 тс (65 тс). Передбачені контрольні випробування паль статичним навантаженням. Матеріал паль – бетон класу В30; W8; F150, арматура класу А500С. З метою захисту котловану від ґрунтових вод та забезпечення стійкості існуючого клініко-поліклінічного корпусу в проекті передбачено огорожу котловану у вигляді незаанкереної підпірної стінки зі сталевого шпунта Ларсен IV завдовжки 9,6 м. Шпунтові палі занурюються вібраційним методом. У зоні впливу будівництва корпусу №2 розташована будівля Клініко – поліклінічного комплексу. Обстеження частини будівлі, що примикає до нового будівництва, здійснено. Існуюча будова – восьмиповерхова каркасна будівля зі стінами з цегли з фундаментами на основі. p align="justify"> Категорія технічного стану конструкцій - I. Оцінку геотехнічної ситуації на ділянці будівництва та вплив будівництва на навколишню забудову виконано. Розрахунки, виконані за програмою «ANSYS», що реалізує метод кінцевих елементів, показують, що впливу на забудову не виявляється.